На Полтавщині лікарі врятували жінку з сатурацією 37%

0
106

Пацієнтка Новосанжарської центральної районної лікарні 65-річна жителька села Писарівка на Полтавщині Ніна Дунда перенесла важку форму коронавірусної інфекції та вижила після сатурації в 37%. На лікарняному ліжку жінка провела більш ніж два місяці, медики з інших відділень приходили подивитися на неї, як на диво.

Ніна Дунда

За словами головлікарки лікарні Ольги Гирі, порятунок цієї пацієнтки – справжній успіх колективу.

“Бригада екстреної медичної допомоги доправила її до нас у важкому стані, з сильною задишкою. Обстеження на цифровому рентген-апараті показало, що у жінки розвинулася двобічна пневмонія, яка вразила значну площу легень”, – уточнила вона.

Аналіз підтвердив коронавірус. Хворобу ускладнили супутні захворювання – гіпертонія, ішемія та надмірна вага.

Сатурація – показник насичення крові киснем – у Дунди був критичним: 64% за норми 95–100%. Низькою та небезпечною для життя вважається сатурація в 90%, за показника 80% пацієнт може померти.

У літньої пацієнтки Новосанжарської райлікарні навіть на апараті штучної вентиляції легень сатурація опустилася до 37%.

Їй призначили лікування відповідно до протоколу, рекомендованого Міністерством охорони здоров’я, розповіла кардіологиня лікарні Віта Севериненко.

“Детоксикаційні крапельниці, антибіотики, жарознижувальні, відхаркувальні препарати. А додатково – ліки для підтримки серцевої діяльності. Але ліками номер один у таких важких випадках є медичний кисень”, – уточнила лікарка.

Тиждень жінка перебувала в кисневій масці. За словами Севериненко, медики завжди відтягують під’єднання пацієнтів до апарата штучного дихання.

“Перші три дні хворий дихає через трубку, вставлену в рот, що викликає неприємні відчуття. Люди по-різному це переносять, деяким, щоб їх заспокоїти, доводиться колоти седативні препарати. Але Ніна Миколаївна майже весь час перебувала при свідомості та трималася молодцем, чітко виконуючи команди лікарів”, – пояснила вона.

Сама пацієнтка згадує, що це було непросто: “Я гладила трубку і просила апарат:”Рідненький, допоможи мені!”

Через три доби, якщо стан пацієнта не покращується, йому роблять трахеотомію, щоб апарат сам нагнітав кисень до легень, розповіли лікарі.

На добу Дунді було потрібно 3–4 балони кисню, на ШВЛ вона перебувала три тижні. Після цього відбулося диво – фіброз легенів почав розсмоктуватися.

Найстрашніше літній жінці було розлучатися з ШВЛ.

“Коли лікарі сказали: “Тепер будете дихати, як всі люди”, я аж злякалася. Здавалося, що зовсім забула, як це – вдихати та видихати повітря. Потім сама собі дивувалася, що виходить”, – уточнила вона.

За час хвороби жінка втратила близько 15 кілограмів ваги: три тижні, поки вона була під кисневою маскою, її годували через зонд.

“Коли на тобі киснева маска, неможливо розмовляти. Про свої почуття та бажання писала в записках. Переважно дякувала лікарям, медсестричкам, санітаркам”, – розповіла Дунда.

У жінки четверо дітей і вісім онуків – це теж допомогло їй здолати хворобу, вважає вона.

“Всі вони молилися за мене. Стояли під вікнами палати та молилися. Скільки грошей витратили на моє лікування, не кажуть – захищають від негативних емоцій. А ще для хворого важливо не зламатися, не втратити бажання жити”, – сказала вона.